понеділок, 18 квітня 2016 р.

Пережити розлуку з коханою людиною. Частина 1.

      Часто буває так, що ми змушені переживати розлуку з коханою людиною. Спробую дати кілька порад щодо того, як пережити цю розлуку. Ці поради, за виключенням першої, актуальні якщо у вас тимчасова розлука з коханою людиною і якщо ви розстались назавжди.
Думаю, що найважливіше пам'ятати, що розлука - це не смертельно. Усе приходить і минає. Час не лікує і не гоїть душевні рани. Але час має таку здатність як забуття.
З часом нові враження стають важливіші і ід їх тягарем ви забуваєте про біль.
        Особисто я у скрутні часи знаю одне: час усе розставить усе по своєму. Просто потрібно розслабитись і не суперечити. Це як трясовин: чим менше борсаєшся, тим більше шансів що болото не зятягне тебе.
1. Отож, коли розлука з коханою людиною тимчасова, то не варто забувати про неї. У сучасному світі є безліч способів спілкування - інтернет, мобільний телефон чи старе добре листування. І, я впевнена, вам обом обов'язково підійде хоч б один із них. Таким чином ви дасте зрозуміти своїй половинці, що вона вам дорога і в чекаєте на неї.
2. Виговоріться. Свої переживання не варто тримати повністю в собі. Потрібно виговоритись, або як говориться в народі - "виляти душу". Це принесе морально і психологічне полегшення. Через певний проміжок часу емоції почнуть спадати. Можна поділитись переживаннями з  друзями, близькою людиною, незнайомцям у громадському транспорті (часто душевні розмови зав'язуються коли час поїздки більше години). Окрім цього можна звернутись до психолога. Або ж (доречі, це мій улюблений спосіб) - завести щоденник, але не віртуальний, а писаний від руки. Не повірите, але це дійсно діє!
3. Виплачтеся. Часто кажуть "не плач", "тримайся", "не можна розкисати" і тому подібне. Так це вірно. Однак волю емоціям давати також потрібно. Оберіть день коли ви зможете дати волю емоціям. Визначте скільки у вас є часу для вилиття емоцій (але не затягуйте - максимум два-три дні, інакше це вже буде депресія). Скажіть собі: "я сумуватиму лише сьогоднішній день!". Впродовж цього часу дозволяйте сум у будь-яких його проявах: плачте, кричіть, рвіть одяг, бийте посуд (можна приготувати наперед старий посуд чи одяг), тихенько полежте та поплачте тощо. Однак, пам'ятайте - у вас є сусіди які можуть не зрозуміти того що відбувається. Тому краще їх попередити, скористатись їх відсутністю чи самому кудись поїхати (ідеально буде природа, ліс). Коли вказаний вами час для суму закінчиться потрібно вже насправді взяти себе в руки.
      Продовження моїх порад вже наступного разу, зовсім скоро.

Немає коментарів:

Дописати коментар